“Головне завдання початкових класів – це навчити дитину вчитися, сформувати інструмент, без якого дитина стає невстигаючою, нездібною…Цим інструментом є п’ять умінь: вміння спостерігати, думати, висловлювати думку про те, що бачу, роблю, думаю, спостерігаю, читати, писати.”
«Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його світогляду, ерудиції»
“Учитель готується до хорошого уроку все життя… Така духовна і філософська основа нашої професії і технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, вчителеві треба ввібрати ціле море світла”.
Як створити колектив однодумців, об’єднаних єдиною педагогічною ідеєю. “Педагогічна ідея – це крила, на яких підноситься колективна творчість. Ідея надихає колектив, і починається найцікавіше й найпотрібніше в шкільному житті – колективна дослідницька робота”.
Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості і проявом її сил в активній діяльності.
“Серце віддаю дітям”
“Кожна дитина повинна бути щасливою”
«Несу любов до дитини через все життя…»
“Вчительська професія, – це людинознавство, постійне, те, що ніколи не припиняється, проникнення у складний духовний світ людини. Чудова риса – постійно відкривати в людині нове, дивуватися новому, бачити людину в процесі її становлення – один із тих корінь, які живлять покликання до педагогічної праці. ”
«Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, – з людиною.»
«Наша праця – формування людини, і це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставити».
Вимоги до діяльності вчителя:
Систематичне піклування про всебічний розвиток дитини.
Любов до дітей і кожної окремої дитини.
Повага до дитини, вміння бачити в кожній людині особистість.
Віра в дитину як запорука педагогічного успіху.
Глибоке знання дитини.
Розуміння дитини – педагогічна емпатія.
Бережливе ставлення до духовного світу і природи дитини.
Вміння розвивати у дитини почуття власної гідності.
Вміння включати дитину в коло інтересів, життя і турбот інших людей.
Бути другом, мудрим радником дитини.
Властивості педагогічної професії:
«Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, – з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров’я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя»;
кінцевий результат праці віддалений в часі;
багатофакторність впливів на дитину, «… завдання – боротися за людину, переборювати негативні впливи і давати простір позитивним ». Розумний, умілий, мудрий вихователь;
«Об’єкт нашої праці – найтонші сфери духовного життя особистості, яка формується, – розум, почуття, воля, переконаність, самосвідомість». Впливати тим же. Найважливіші інструменти впливу – слово, краса довкілля і мистецтва.
Якості педагога – майстра:
“Учительська професія – це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світ людини, який ніколи не припиняється… Це подив перед багатогранністю і невичерпністю людською”;
” … практична педагогіка – це знання й уміння, не тільки доведені до ступеня майстерності, але й підняті до рівня мистецтва… виховувати й відчувати її індивідуальний світ”;
” Наріжний камінь педагогічного покликання – це глибока віра в можливість успішного виховання кожної дитини». Терплячість до дитячихслабостей, мудрість в розумінні дитини, конфліктів:
«Гармонія серця і розуму» педагога. «Чуйність, сердечна турбота про людину – це плоть і кров педагогічного покликання»;
«… Уміння настроювати себе на задушевну розмову з учнем, особливо з підлітком, надзвичайно важливе в тій майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель. Це вміння треба виховувати в собі, створювати, удосконалювати, «відшліфовувати», робити тоншим і більш дійовим… необхідно глибоко проникати в душу дитини, вдумуватися в те, чим вона живе, як вона дивиться на світ, чим є для неї люди, що оточують її.
“Дорогий мій колега, щоб стати справжнім вихователем, треба пройти цю школу сердечності – протягом тривалого часу пізнавати серцем усе, чим живе, що думає, з чого радіє й чим засмучується ваш вихованець. Це одна з найтонших речей у нашій педагогічній справі”
Головними рисами такого вихователя – гуманіста є :
Мудрі любов і влада педагога над розумом і душею дитини.
Багатство думки, висока загальна культура.
Спільні з дитиною погляди на життя, людину як найвищу цінність.
Здатність зцілення душевних ран дитини.
Ніжне, ласкаве ставлення до дитини.
Гуманістичні принципи педагогіки:
Пізнання багатогранності дитини.
Віри в її неповторність і талановитість.
Визнання природного оптимізму дитини.
Обережного звернення до її душі й розуму.
Захисту багатства людської природи в дитячій душі.
OLYMPUS DIGITAL CAMERA
