Проекти

 images (7)

  Проектна діяльність в початковій школі

Слово “проект” європейськими мовами було запозичене з латини й означає «викинутий уперед», «той, що висувається», «той, хто «впадає в очі». Пізніше проект починають розглядати як ідею, за якою суб’єкт може і має право розпоряджатися власними думками.
Метод проектів не є принципово новим в світовій педагогіці. Він виник ще в 20–ті роки ХХ сторіття в США. Його ідеї знайшли широкого поширення і набули великої популярності внаслідок раціонального поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування для розв’язування конкретних проблем дійсності в спільній діяльності учнів. Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де і як я можу ці знання застосувати – ось основна теза сучасного розуміння методу проектів, яка і приваблює багато освітніх систем, прагнучи знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними уміннями.
«Уявіть собі дівчину, яка пошила плаття. Якщо вона вклала душу в свою роботу, працювала з натхненням, любов’ю, самостійно зробила викрійку і придумала фасон плаття, самостійно його зшила, то це і є зразок типового проекту». Так писав у 1918 році один із основоположників «методу проектів», послідовник Джона Дьюї, професор педагогіки учительського коледжу при Колумбійському університеті Уільям Херд Кілпатрик.
Метод проектів (від грецької – шлях дослідження) – це система навчання, у процесі якої учні здобувають знання шляхом планування і виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються.
У основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.
Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Метод проектів завжди припускає розв’язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, “відчутними”, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання, якщо практична, конкретний результат, готовий до впровадження.

Основні вимоги до використання методу проектів 
1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми (задачі), яка вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її розв’язування.

head1
2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.
3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.
4. Визначення кінцевих цілей спільних або індивідуальних проектів.
5. Визначення базових знань з різних областей науки, необхідних для роботи над проектом.
6. Структурування змістовної частини проекту ( з вказуванням поетапних результатів).
7. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, задач дослідження, які випливають із проблем висунення гіпотези їх розв’язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, корегування, висновки
8.Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформлені деяким чином (відеофільм, презентація, альбом, бортжурнал “подорожей”, комп’ютерна газета, альманах, Web–сторінка тощо).
Технологія проектного навчання – альтернативна технологія, яка протиставляється класно-урочній системі, при якій не даються готові знання, а використовується технологія захисту індивідуальних проектів.
Ефективність застосування проектної діяльності полягає в тому, що:
1) відбувається розвиток творчого мислення як обов’язкової умови реалізації проектної діяльності;
2) якісно змінюється роль педагога: усувається його домінуюча роль в процесі присвоєння знань і досвіду, йому доводиться не тільки і не стільки навчати, скільки допомагати дитині вчитися, направляти її пізнавальну діяльність;
3) вводяться елементи дослідницької діяльності;
4) формуються особистісні якості вихованців, які розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально (у групових проектах, коли «працює» невеликий колектив і в процесі його спільної діяльності з’являється спільний продукт, звідси розвивається вміння працювати в колективі, брати відповідальність за вибір, рішення, розділяти відповідальність, аналізувати результати діяльності, здатність відчувати себе членом команди – підпорядковувати свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи);
5) відбувається включення вихованців у «добування знань» та їх логічне застосування (формуються особистісні якості – здатність до рефлексії та самооцінки, вміння робити вибір і осмислювати як наслідки цього вибору, так і результати власної діяльності).

Типологія проектів:

Тип проекту визначається за такими типологічними ознаками:1346406019_images_(3)
1. Домінуючий у проекті вид діяльності:
*дослідницький;
*пошуковий;
*творчий;
*рольовий;
*практично-діяльнісний;
*ігровий;
*інформаційний;
*навчально-телекомунікаційний проект.
2.Предметно-змістовий напрямок:
* монопроект (у межах однієї галузі знань); * міжпредметний
* надпредметний проект.
3.Характер координування проекту:
*безпосередній;
*прихований.
4.Характер взаємозв’язків
*серед учнів одного класу;
* із залученням учнів інших шкіл району, міста, регіону, країни;
* із залученням людей різних професій та вподобань тощо
5.Кількість учасників проекту.
6.Тривалість проекту:.
* короткотривалі;
* середньої тривалості;
* довготривалі.
*До уваги вчителів
Як показує досвід роботи, при застосуванні методу проектів у початковій школі ефективною є наступна послідовність його модифікацій: від короткотривалих (1 – 2 уроки) однопредметних проектів до довготривалих, міжпредметних, від особистих до групових і загальнокласних.

Види проектів:

Дослідницькі проекти:
– добре обміркована структура;
– визначеність мети;
– актуальність предмета дослідження для всіх учасників;
– соціальна значущість;
– продуманість методів дослідження та експериментальної обробки результатів.

Творчі проекти:
– відсутня детально опрацьована структура спільної діяльності учасників;
– спільна діяльність перебуває в розвитку;
– завчасна домовленість учнів про результати і форму їх представлення ( рукописний журнал, свято тощо);
– необхідність мати сценарій свята, макет журналу.
Ігрові проекти:
– учасники беруть на себе певні ролі;
– вигадують, імітують соціальні й ділові стосунки своїх персонажів;
– домінуючий вид діяльності – гра.
Інформаційні проекти:
– збір інформації про певний об’єкт, явище;
-ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів;
– потреба добре продуманої структури;
– систематична корекція у ході роботи над проектом;
– структура включає: мету, актуальність, методи отримання та обробки інформації, результат (замітка, стаття, реферат, доповідь, відеофільм), презентація.
Практично-орієнтовані проекти:
– результат діяльності чітко визначено з самого початку;
– орієнтація результату на соціальні інтереси учасників (проект шкільного саду);
– потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників;
– визначення функцій кожного з них;
– наявність чіткої координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень;
– презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження в практику.
Навчально-телекомунікаційні проекти:
– спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів;
– підґрунтям є комп’ютерна телекомунікація, яка має спільну мету дослідження певної проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення спільного результату діяльності;
– проекти такого виду завжди мають міжпредметні зв’язки та більш глибоку інтеграцію знань.

* До уваги вчителів
На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Шляхи вибору тематики проекту:
*порада фахівців;
*пропозиція вчителя, батьків;
*ініціатива дітей.

Основні джерела інформації при виборі тематики проекту:

• програмовий матеріал;
• події у світі;
• місцеві події;
• історія регіону, в якому живуть діти.

Організовуючи проектну діяльність у початковій школі, вчитель має враховувати вікові і психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Дитина цього шкільного віку має невеликий життєвий досвід, тому і коло соціально значущих проблем, з якими вона могла зустрітися, вузьке і уявлення її про такі проблеми малодиференційовані, однопланові. Разом з тим, проблема проекту, яку вчитель пропонує молодшому школяру, має бути соціально знайомою і цікавою для нього. Тому теми дитячих проектних робіт краще вибирати із змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей.
• До уваги вчителів

Отже, забезпечити мотивацію включення молодших школярів в самостійну роботу над проектом можна за умови, коли проблема проекту відповідає пізнавальним інтересам учнів і знаходиться в зоні їхнього найближчого розвитку.
Звичайно, з віком дитини буде розширюватися і коло тем для проектів.

Пам’ятка для вчителя

Плануючи тематику проекту, подумайте, чи:
* тема вибрана у відповідь на питання дітей?
* зможуть діти досягти успіху при виконанні проекту?
* заохочує проект творче мислення, уяву?image (1)
* засвоять діти основні навички?
* зможуть діти краще зрозуміти предмети, явища навколишнього світу?
* відповідає проект спробам дітей самостійно осмислити та зрозуміти нову інформацію?
Вимоги до навчального проекту:
• Метою роботи над проектом є розв’язання конкретної, соціально-значущої проблеми – дослідницької, інформаційної, практичної.
• Виконання роботи завжди починається з проектування, планування самого проекту.
• Обов’язкова умова кожного проекту – дослідницька робота, яка полягає у пошуку інформації, яка потім обробляється і представляється учасникам проектної групи.
• Кінцевим результатом роботи над проектом є продукт, створений учасниками проектної групи в ході вирішення поставленої проблеми.
• Завершальним етапом проекту має стати презентація продукту.

• До уваги вчителів
Таким чином, проект – це „п’ять П”: проблема – планування – пошук інформації – продукт – презентація. Шоста „П” проекту – це його портфоліо, тобто папка, у якій зібрані всі робочі матеріали.

Етапи і зміст проектної роботи

1. Пошуковий: визначення теми та мети проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, обговорення методів дослідження.
2. Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення мети проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.
3. Практичний: виконання запланованих кроків.
4. Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, „захист” проекту.
5. Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.
Пам’ятка для вчителя
Перш ніж планувати певний проект, дайте відповідь на три головні запитання:
• Які навчальні завдання ви ставите?
• Якими знаннями повинні оволодіти діти?
• На яких уміннях ви збираєтеся концентрувати увагу?
Відповіді на ці запитання допоможуть вам визначити мету і завдання даного проекту.
Організаційні форми робіт, характерні для навчальних проектів:
• групове обговорення, “мозкова атака”, “круглий стіл”;
• самостійна робота учнів;
• консультації з керівником проекту;
• консультації з експертами;
• екскурсії;
• лабораторна робота;
• творчий звіт, „захист” проекту.

Характерні ознаки методу проектів:
• наявність певної значущої для учнів проблеми;
• вихідний момент – інтереси дітей;
• домінування принципу самостійності у діяльності учнів;
• використання різноманітних форм діяльності учнів: індивідуальна, парна, групова;
• зв’язок теорії з практикою;
• зв’язок з реальним життям;
• забезпечення максимальної пізнавальної активності учнів;
• розвиток творчих навичок учнів, критичного мислення, вмінь самостійно шукати інформацію;
• використання різноманітних методів, засобів навчання;
• здійснення монопредметних, міжпредметних та надпредметних зв’язків;
• інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва;
• створення матеріалів, які є різними за змістом і формою, але готові до застосування на практиці;
• із об’єктів навчання учні перетворюються на суб’єктів навчання;
• включає в себе елементи особистісно-орієнтованого навчання, педагогіки співробітництва, діяльнісного підходу у навчанні;
• є однією із сучасних форм особистісно орієнтованого навчання.

До уваги вчителів

Гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивні почуття, думки, спрямовані не тільки на навчання, але і на розвиток особистості учня – важлива риса проектного підходу.

Професійна позиція учителя:
• із носія готових знань перетворюється в організатора пізнавальної, пошукової діяльності учнів;
• переорієнтовує свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів;
• стає організатором пошукової, дослідницької, творчої діяльності учнів;
• виступає у ролі організатора, консультанта, ведучого дискусії;
• стає демократичним, рівноправним партнером учнів.

Проектна діяльність вчителя
1. Обирає тему, об’єкт проектування
2.Формулює мету проекту
3. Розробляє сюжет та етапи проектування
4. Структурує змістові та технологічні компоненти проекту
5. Ставить проектну проблему (задачу) перед учнем
6. Формулює загальне завдання та передбачає результати проектування
7. Планує методи роботи учнів і заходи, спрямовані на вирішення завдань
8. Готує ресурси (виконавців, обладнання, інформаційні матеріали тощо)
9. Розробляє правила, систему заохочення, оцінювання, корегування проектної діяльності учнів
10. Готує методичні рекомендації та правила індивідуальної чи спільної роботи учнів
11. Координує (контролює) діяльність учнів
12. Узагальнює отримані результати

Проектна діяльність учня
1. Обирає тему індивідуального (групового) проекту
2. Визначає мету власної діяльності
3. Ознайомлюється з основними етапами проектування
4. З’ясовує, усвідомлює та аналізує проектну задачу
5. Висуває припущення (ідеї) щодо вирішення проектної задачі
6. Визначає етапи спільної та індивідуальної діяльності
7. Вибирає способи та засоби власної діяльності
8. Ознайомлюється з можливими ресурсами, пропонує власні
9. Відкриває нові знання
10. Самостійно описує індивідуальну частину проекту
11. Консультується з учителем
12. Оформлює проект, аналізує та оцінює результати групової проектної діяльності
Оцінка учнівського проекту
Оцінка вчителем:
• проміжних та кінцевих результатів;
• вибору способів дослідження;
• риторичних умінь;
• значимість виготовленого продукту
Оцінка запрошеними на презентацію (однолітки, адміністрація школи, громадськість, батьки)
o уміння представити проект;
o значимість проекту
Самооцінка:
o чого навчився;CYTIAioBZJE
o особистісний внесок;
o що вдалося (аргументація);
o що не вдалося(аргументація);
o що можна було зробити інакше.
Форми самооцінки:
o чи сподобався мені мій проект?
o чи робив я найулюбленішу роботу?
o чи використовував різні ідеї?
o чи потребував допомоги?
o чи можу я зробити більше з цієї теми?
• До уваги вчителів
„Щось пізнаючи, я знаю, для чого це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати” – такою є філософія сучасного розуміння методу проектів.
Тому так важливо, щоб діти відчули потребу у тих виробах, що вони виготовили, і отримали задоволення від своєї праці.
Оцінка виконаних проектів має носити стимулюючий характер!
У початковій школі має бути відзначений кожний учень, який брав участь у виконанні проекту!
Для цього найкраще визначити декілька номінацій і постаратися зробити так, щоб кожний проект став „переможцем”.
Орієнтовні номінації проектів: „Оригінальний проект”, „Незвичайний проект”, „Проект-сюрприз”, „Веселий проект”, „Добрий проект”, „Проект-велетень”, „Дружний проект”, „Солодкий проект” тощо.
Результати проектної діяльності молодших школярів:
Абетка, альбом, бабусині рецепти, бібліотечка, веб-сторінка, вірш, газета, гербарій, годівничка, довідник, екскурсія, журнал, загадка, зелений куточок, іграшка, ігротека, казка, календар, картина, книжка, колаж, колекція, костюм, листівка, макет, малюнок, модель, музична добірка, навчальний посібник, наочний матеріал, пам’ятка, плакат, план, похід, реферат, родинне свято, серія ілюстрацій, словник, сувенір, сценарій свята, театр, фотоальбом.

Оцінка вчительського проекту

Оцінка запрошеними на презентацію (адміністрація школи, колеги)12671913-illustration-of-3d-School-Supplies--Stock-Vector-school-exam-exams 
• науково-методична обґрунтованість;
• ефективність;
• застосування;
• психолого-педагогічна відповідальність.
Представники громадськості
• корисність для громади
Самооцінка
• науково-методичне обґрунтування;
• аналіз проектної діяльності;
• цінність проектного продукту

Критерії оцінювання проекту:
1) аргументованість вибору теми, практична спрямованість і значимість.
2) Обсяг і повнота розробки, самостійність, закінченість, застосування в діяльності (як застосовано).
3) Аргументованість пропонованих рішень, висновків.
4) Рівень творчості, оригінальність підходів.
5) Структура.
6) Якість виробу. Виконаний проект спочатку оцінював сам автор, а потім обране для цього журі.
Отже, робота над проектом – це динамічний рух до розвитку, до пізнання,удосконалення набутих умінь та навичок учнів, до інновацій у сучасній освіті.

Яндекс.Метрика